Хай живе надія, або трохи про позитив у сучукрліті
Одна з функцій художньої літератури — дарувати надію на краще. Зараз чи в майбутньому. Чи в наступному житті. В українській літературі з цим склалося не дуже: найоптимістичнішими (для праведників) були середньовічні та барокові тексти. Для грішників, звісно, і вони нічого доброго не обіцяли. ХІХ століття стало цариною плачів, початок ХХ так і називають «Розстріляним відродженням», бравада соцреалізму змінилася карнавалом 1990‑х і не надто оптимістичним ландшафтом 2000‑х. Чи можна знайти зараз твори, від яких стало би трішки легше на душі? Пошукаємо.
Володимир Єшкілєв Унія
Тимофій Гаврилів Гарні дівчата
Макс Кідрук Заради майбутнього
Марта Брижак Шльондра
Ірена Карпа Добрі новини з Аральського моря