Євген Проворний
15 несмішних історій
електронне видання
Цю електронну збірку, що з’явилася 2019 року, можна скачати в інтернеті за 20 грн. Давно вже в цьому огляді не було текстів тих, хто повернувся з російсько-української війни. У цих верлібричних оповідях маятник весь час розхитується між буденністю та виключністю обставин, подій, їх, можливо, передостаннім явленням. Автор не прагне вразити читача, але його спостереження діють інколи не гірше, ніж могли би подіяти, мабуть, натуралістичні описи: «Але мене не обманеш / Якщо солдат виглядає як старий / Значить має не більш ніж 40». Люди весь час наче переходять з одного виміру в інший: ранкові пробіжки вдалося перетягти на берег річки Айдар з мирного життя, але «Ми розверталися і бігли назад / У свій ліс / Де високі-високі сосни / Навколо міни та розтяжки».
Мимовільні сльози після служби в храмі, на яку взяв із собою знайомий капелан, прохання не фотографуватися «На тлі ось тієї сірої напівзруйнованої будівлі / Вона легко впізнається на фото»… Що можемо знати ми, мешканці мирних міст, про те, як спрацьовує розтяжка? Про це є текст «Сапери». «Коли спрацьовує розтяжка / Це дуже голосно», але, як доповіли сапери, «у них все дуже добре». І ти відчуваєш, що автор береже читача, підпускає його до неминучого рівно настільки, щоб сказати: «Не цим разом».
Друга частина книжки — спогади про дівчат і перші стосунки з ними. Здебільшого просто переповідаються події, але подеколи наявний певний психологізм: «Вона переживала / Що я слабкий худенький маленький / Можу бути побитий в її присутності / Вона не знала тоді що я якраз і хотів би битися / Саме в її присутності». Наче пропонуються історії з юнацького щоденника: про те, як хотів утратити цноту — і не зміг, як нарешті зміг тощо; витає дух грушевого самогону, однак дізнаємося, що оповідач (нас же вчили не ототожнювати автора та ліричного героя) вихований «на листах Чехова / Новому Завіті». Оскільки місто Миколаїв не часто фігурує в літературі, плюсом є те, що чимала кількість місцевої топоніміки тепер стала фактом красного письменства. Отже, поблизький танатос війни, ерос спогадів юності, — читач сприйме досвід, якого йому бракує.
