Олександр Ватага
Надвечір’ям надихаючись
Вінниця: Твори, 2020
Подеколи мене запрошують у журі конкурсів, і це цікавий досвід, бо трапляються неординарні, а іноді багатообіцяючі автори. Колись для журі миколаївського фестивалю «Ватерлінія», який проводив світлої пам’яті поет Володимир Пучков, відкриттям став Мирослав Лаюк. І ось хочеться звернути увагу на Олександра Ватагу, який народився 2002 року, а вже має три поетичні книжки. Звісно, це збірки початківця, але на цьогорічний конкурс «Поетична доба» він надіслав досить вправні поезії, і є потреба не втратити його з поля зору.
Рядки Олександра Ватаги приваблюють безпосередністю: «Люблю я дзвонити у дзвін, / Бо в ньому відляка нечистому». Він енергійно оспівує рідні місця: «…моя Тростянеччино, / Я до тебе звертаюся знов! / Не стихає твоя Четвертинівка, / Берладинка пульсує чимдуж». Вчиться юнак на біофаці, тому у віршах багато спостережень за природою: «Овва! / Бражник мертва голова… / Як він досі вижива? / Дива». Навіть рими в нього непересічно біологічні: зуміли / мегастробіли, процибав / псилоцибів, проблеяв / пелопея, прохромлюсь / ріпарохромус. Молодий поет замислюється про смерть, «Коли осінь така: німа і нестерпна вся, / Забирає в спочилих рідні кирпаті пороги…». І зауважує, що «В слові „смерть“, між иншим, п’ять гарненьких літер є. / І в слівці „любов“ так само / П’ять / Чудових букв».
Звісно, Олександр Ватага пише й патріотичні вірші. Один з них закінчується рядками: «Хай поможе Оранта — / Проженемо і нинішнього окупанта». З епіграфів можна побачити, кого він читає: Маланюка, Стуса, Андруховича, Жадана. Цікавить його й прадавня історія: «Є в Ободівці урочище Миска — / Трипільське коріння, зачаток світів». Деякі вірші — в поміч краєзнавцю завдяки топонімам та історичним подробицям. Взагалі цікаво буде прочитати цього поета через кілька років. В нього є все для впевненого розвитку — словниковий запас, чутливість, спостережливість: «А хочете побачити Творця? / Його красу, і велич, і потугу? / З Ободівки і до Тростянця / Їдьте шляхом через лісосмугу». Десь поруч «И Шуберт на воде, и Моцарт в птичьем гаме…»
