Перу Сайсперс
Вибрані вірші
З іспанської переклала Анна Вовченко
Адіса Байшич
Вибрані вірші
З боснійської переклала Катерина Калитко
Л.: ГО «Форум видавців», 2019
Люблю цю серію проекту Versopolis. Беру ці тоненькі книжечки-білінгви під час Букфоруму. Вони дають уявлення про молодих поетів з інших країн.
Ось, наприклад, Перу Сайспрес, народжений в Лімі, називає себе «найменш відомим поетом у світі». Іронічний, він має рацію: «Набагато приємніше бачити, як із торта вистрибує дівчина, ніж бачити, як вистрибує з дівчини торт». На його думку поети — супергерої, адже мають здебільшого по дві роботи. Він любить карколомні смислові конструкції: «у тебе в горлі вино, щоб я заговорив, а у мене — слова, щоб ти випила ще». А парадоксальну інформацію, як от «У 22 % випадків у Великій Британії піца приїздить скоріше за швидку допомогу» чи «За статистикою, майже в кожному місті світу число поетів дуже близьке до числа маніяків», подає у вірші «Вірш без назви під назвою Без заголовка».
Поетка та журналістка Адіса Байшич народилася в Сараєві. В її віршах війна й любов, розкоші й повсякчасне перебування насторожі: «Наш таємний пляж / на даху хмарочоса / упав би в око / снайперові». Смерть знаходить прихисток всюди, навіть в хрестоматійному образі вбитої любові, але як — використовуючи засоби й ознаки протилежної статі: «Свою любов задушив / ніби дітовбивця-малолітка (…) Зраджувало лише молоко / що цілими днями скрапувало / із твоїх сосків набряклих». А з іншого боку від кохання — прості страшні речі вустами тих, хто вижив у війні на Балканах: «Двічі я / тихо / щоб мати не чула / і не перелякалася / батька / виймала / із зашморгу».
Поетка в Байшич, може, й не супергерой, але в тролейбусі рук у неї більше, ніж дві: «У руці мангольд, молоко і хліб, / на другій висить утомлено, / а третьою — далекі гори / пестить, так ніжно».
Під час карантинної непевності ця згадка про Букфорум і його видання нехай має силу магічного ритуалу повернення львівського літературного свята у всій його красі.