Осип Мандельштам
Поезії
К.: Дух і Літера, 2020
Вийшов довгоочікуваний двотомник-білінгва творів Мандельштама! Укладач і автор передмови Євген Васильєв і випускова редакторка Світлана Сімакова підготували дійсно видатне видання. Про нього вже написав у «Збручі» Юрій Андрухович. А всього перекладачів було 55. Андрухович, який у радянські часи й Пастернака перекладав, так висловився про двотомник перекладів: «Тільки зріла мова і зріла культура могли б дозволити собі таку розкіш». І наголосив на тому, що вірш Мандельштама «Старий Крим», написаний у 1933‑му, «напевно перше у світовій поезії свідчення про Голодомор». Мені, щоправда, пригадалися страшні вірші Тичини, написані у 20‑х про тодішній голод.
Євген Васильєв наводить у передмові звичні аргументи тих, хто ставить під сумнів важливість перекладу з російської на українську, контраргументи та складнощі, які очікують на таких перекладачів. Особисто я стикнулася з такою особливістю стилю Мандельштама, як широке використання коротких прикметників («чужда», «палим», «узнаны»), яких майже немає в українській мові.
Деякі тексти в томику поезії мають кілька варіантів перекладу. В додатках — лист Надії Мандельштам до Григорія Кочура, спогад Григорія Кочура про зустріч із Мандельштамом, бібліографія українських перекладів поета, перелік публікацій за темою «Осип Мандельштам та Україна». Серед перекладачів — як знані, такі як Дмитро Павличко, Віктор Неборак, Тарас Лучук, Ігор Качуровський, Валерія Богуславська, Станіслав Чернілевський, уже згаданий Юрій Андрухович, так і ті, хто вирішив узяти участь у конкурсі перекладу та впорався якнайкраще. А Валерія Борисівна Богуславська переклала навіть надскладні «Вірші про невідомого солдата».
Ось, наприклад, коротенький вірш, один з найвідоміших у Мандельштама, в перекладі Ігоря Качуровського: «Ми на кухні скоротаєм час. / Солодко нам пахне білий гас. / / Ось буханка хліба, гострий ніж. / Напомпуй-но примуса сильніш. / / А як ні — мотузки десь були / Ув’язать корзини і вузли / / І — на станцію, за темноти, / Де ніхто не міг би нас найти».